Зарубіжна література 5 клас
Тема: Йоганн Вольфганг Гете «Нічна пісня подорожнього».
Мета: познайомити учнів із віршем Й.Гете, дати
поняття про пейзаж; розвивати навички виразного читання та компаративного
аналізу поетичних творів,виховувати любов до природи,формувати естетичні смаки.
Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
Організаційний
момент. З’ясувати
емоційний стан учнів за картками-смайлами.
Актуалізація
опорних знань.
Вправа «Я знаю…»
(вивчене про Дж.Кітса)
Оголошення теми
та мети уроку.
Очікування
учнів:Записати на «зірочку»,що ви чекаєте від уроку.
Засвоєння нових
знань.
Короткі
відомості про Й.Гете.
Учень-біограф: Німецький поет, мислитель – Гете. Написав
багато творів, якими пишається німецький народ. Шанобливе ставлення німців до
Гете, вшанування його пам'яті нагадує ставлення українців до Тараса Шевченка.
Йоганн Вольфганг
Ґете народився у Франкфурті-на-Майні в заможній родині. Навчався в
університетах Лейпцига та Страсбурга, де опановував літературу, медицину,
право. Ґете виступав за прогресивні зміни у суспільстві.У зрілі роки він
досліджує рослинний і тваринний світи, займається геологією, анатомією, глибоко
вивчає історію. Деякий час Ґете займав високі державні посади.Усього за своє життя поет
написав 1600 ліричних творів. Поезія його пронизана філософією, любов’ю
до природи.
Вправа «Ніч»
- Закрийте очі і
уявіть картину. Ніч, світ людей завмирає. Один за одним
гаснуть вікна будинків, на вулицях стає порожньо. Навколо панує
темрява, а в небі спалахують міріади зірок. Через кілька хвилин з’являється
повний місяць. Зі сходом місяця стає так світло, що легко можна розрізнити
силуети будинків та дерев, навіть окремих листочків на них. На землю падає їх
чітка тінь. Здається, що якийсь художник вкрив нічний світ сріблястою фарбою. І
незважаючи на те, що більшість людей солодко сплять вночі, нічне життя в
природі продовжується. Ніч заворожує та надихає.
- Діти,кожен із
нас хоч раз милувався таємничою красою ночі.
Митці всіх часів
оспівували ніч як чарівну пору роздумів, відпочинку, творчого натхнення та
любові.
Виразне читання
вірша Йоганн
Вольфганг Гете «Нічна пісня подорожнього» у супроводі презентації.
Вправа
«Незакінчене речення»:
У вірші автор
змальовує…
Я відчув настрій
твору…
Я побачив…
Цей вірш…
Словникова робота:
Пейзаж - опис
природи.За тематикою пейзажі поділяються на лісові,степові,гірські,морські.
Звучить аудіо
запис «Сутінки».
Багато
письменників описували ніч, іноді просто обирали її як час для подій, про які
йдеться у творах. Ґете у своєму вірші "Нічна пісня мандрівника"
не пише відкрито, що час подій - ніч. Але читач розуміє, що саме так і є:
втомлений мандрівник, який дивиться на зоряне небо і молиться Богові за
те, щоб відчути всю повноту життя. У Ґете — картина тихо спадаючої
ночі, спокою у природі. Коли все затихне, засне й сам мандрівник.
Прості, короткі фрази — прості й за використанням образних засобів.
Підсумки.
«Мікрофон»
-Що було на уроці
найцікавішим, що не сподобалось, що вразило?
-Чи справдилися
ваші очікування?Якщо справдилися,то прикріпіть свою «зірочку» до нашого
сузір’я.
Домашнє
завдання: зробити
ілюстрації до вірша, підготувати улюблені вірші про природу.
Індивідуальне
завдання - (учень-біограф) – підготувати повідомлення про Г.Гейне.
Тема: О. Пушкін. Вступ до поеми «Руслан і Людмила»
Тема: О. Пушкін. Вступ до поеми «Руслан і Людмила»
Мета: ознайомити зі змістом вступу до поеми О. Пушкіна «Руслан
і Людмила» та його художніми особливостями; розвивати навички виразного
читання, аналізу поетичного твору, уміння висловлювати свою думку щодо
прочитаного; виховувати любов до художнього слова, естетичний смак.
Обладнання: різні видання поеми «Руслан і Людмила», ілюстрації до
них.
Теорія
літератури: літературна казка,
герої літературних творів; прозова та віршована мова.
Хід уроку
· Мотивація
навчальної діяльності школярів
— Видатний російський поет, старший сучасник О. Пушкіна,
Василь Андрійович Жуковський подарував поетові свій портрет із написом:
«Переможцеві учневі від переможеного вчителя в той високоурочистий день, коли
він закінчив свою поему "Руслан і Людмила”». Отже, на сьогоднішньому уроці
ми дізнаємося, що це за казка-поема, як вона створювалася.
· Актуалізація
опорних знань
Бесіда
-
Яким ви уявляєте
собі О. Пушкіна?
-
Що особливого було
в біографії поета?
-
Яка з цих якостей,
на вашу думку, найбільш характерна для Пушкіна: патріотизм, талановитість, мужність,
освіченість? Свою думку обґрунтуйте. (Кожна з цих рис була притаманна поетові.)
·
Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Слово вчителя
— Як відомо, зі слів Орини Родіонівни Пушкін записав
кілька народних казок, серед них була й така: «"Що за диво,— говорить
мачуха,— ось що за диво: біля моря-лукомор’я стоїть дуб, а на тому дубі золоті
ланцюги, і по тих ланцюгах ходить кіт; угору йде — казки розповідає, вниз іде —
пісні співає”. Царевич прилетів додому і з благословення матері переніс перед
палац дивний дуб». У цьому ж зошиті поета були й знайомі нам рядки з прологу до
поеми «Руслан і Людмила» «Край лукомор’я дуб зелений…».
2. Повідомлення учнів про сюжет казки-поеми О. Пушкіна
«Руслан і Людмила» (переказ)
3. Слово вчителя
— На уроці ми докладно ознайомимося лише з прологом до
поеми.
4. Словникова робота
Поема — великий віршований твір, у якому розповідається
про життя та подвиги героїв, дається оцінка їхнім учинкам;
пролог — вступ;
лукомор’я — вигин морського берегу у формі лука;
витязь — лицар, воїн;
смарагдовий — яскраво-зеленого кольору;
ватаг — ватажок, командир.
5. Виразне читання «Прологу» до поеми О. Пушкіна «Руслан
і Людмила» Спочатку читає
вчитель, потім — учні (у перекладі та мовою оригіналу).
6. Обмін враженнями про прочитане
— Що означає «руський дух»? Чи відчули ви його та у який
спосіб?
7. Евристична бесіда, виконання пошуково-дослідницьких
завдань.
Герої яких російських народних казок згадуються в пролозі
до пушкінської
поеми? («Царівна-Жаба», «Мар’я-Царівна», «Баба-Яга»,
«Казка про Івана-царевича, Жар-птицю і Сірого Вовка», «Кощій Безсмертний» та
ін.)
Запишіть усіх героїв та фантастичні образи, які населяють
казковий світ
Лукомор’я. (Лісовик, русалка, хатка на курячих ніжках,
тридцять витязів, чаклун, богатир, царівна, бурий вовк, Баба-Яга в ступі, цар
Кощій, королевич, грізний цар, ватаг морський)
Зі скількох частин, на вашу думку, складається пролог?
(Із трьох: зачину (рос. присказки) — 1–6 рядки; основної частини — 7–29 рядки
та кінцівки — 30–33 рядки, характерної для казок.)
У пролозі часто (14 разів) повторюється слово «там». З
якою, на вашу думку, метою? (Щоб підкреслити, що все діється десь там — у
казці.)
У кінці прологу автор говорить, що і він «там був», «і
мед… пив», «і кіт учений» своїх казок його вчив. Що це означає? (Це означає, що
в душу поета
назавжди увійшов чарівний світ російської народної
казки.)
Порівняйте текст оригіналу та перекладу. Зробіть висновок
про якість перекладу (точність, художність).
Словничок до тексту оригіналу
Неведомый — невідомий, незнаний;
дол (застаріле) — долина;
видения — дива, видіння, фантастичні картини;
брег — берег;
витязь — воїн, лицар;
чредой — по черзі, один за одним;
дядька (застаріле) — вихователь;
пленяет — бере в полон;
чахнет
— худне, хворіє.
· Закріплення
знань, умінь та навичок
Знайдіть логічні пари — предмет та його ознаку.
Дуб бурий
ланцюг грізний
доріжки смарагдові
страхіття чудові
берег зелений
витязі нечувані
хвилі невідомі
ватаг дикий
цар золотий
вовк морський
дух учений
· Домашнє
завдання
Вивчити напам’ять пролог до поеми О. Пушкіна «Руслан і
Людмила», уміти його аналізувати; зробити ілюстрації.
· Підбиття
підсумків уроку
Інтерактивна вправа «Займи позицію»
https://naurok.com.ua/tema-o-pushkin-vstup-do-poemi-ruslan-i-lyudmila
Краса, що вражає душу. Компаративний аналіз поезій Алкмана, Й. В. Гете, М. Ю. Лермонтова
Мета: Поглиблювати уміння аналізувати поетичний текст;
розвивати навички компаративного аналізу, творчу уяву, вміння працювати з
літературою;
виховувати любов до природи.
Обладнання: портрети Й. В. Гете, М. Ю. Лермонтова;
картина місцевого письменника, музика Вівальді «Пори року» - «Літо» або П. І.
Чайковський «Пори року» - «Травень. Сяючі ночі».
Тип уроку: поглиблене вивчення тексту.
Любіть природу: любіть квіти, любіть дерева, небо, красу у великому й
малому і ви навчитеся любити життя, берегти людину!
Хід уроку
I. Актуалізація
опорних знань
Запитання та завдання на повторення.
1. У чому, на вашу думку, полягає внесок Алкмана в літературу? (Його вважають
одним із перших у світовій літературі майстрів, що засобами слова можуть
навіяти читачеві певний настрій.)
2. Наведіть приклади епітетів та метафор.
II. Оголошення
теми, мети та завдань уроку
III. Сприйняття
та засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
Вміння Алкмана словесними засобами створювати у читача певні настрої було
розвинено митцями наступних поколінь. Зокрема, це можна продемонструвати на
творчості видатного поета, мислителя, природодослідника, основоположника
німецької літератури Йоганна Вольфганга Ґете (1749—1832).
2. Коротке повідомлення про поета
Й. В. Ґете жив і творив у XVIII—XIX ст. Він прожив довгий вік. У його житті
не було якихось незвичайних зовнішніх подій, але воно відзначалося глибокою
духовністю.
Ґете народився у родовитій та заможній бюргерській родині. Батьки створили
всі умови для найповнішого духовного розвитку сина. Ґете навчався у
Лейпцизькому та Страсбурзькому університетах. З дитинства почав писати вірші.
Велетенський доробок поета складається із 143 томів, у тому числі — 3150
віршів. Один з них — поезія «Нічна пісня подорожнього» .
3. Виразне читання вчителем вірша Й. В. Ґете «Нічна пісня подорожнього» (у
перекладі П. Тимочка).
Нічна пісня подорожнього
Над горами зорі
Зійшли,
Все замовкло в борі,
навкруги
Тиша без меж.
Ніч в гаї приспала пташину,—
Жди ще хвилину
Й спочинеш теж.
Переклад П. Тимочка
4. Бесіда.
1) Визначте тему вірша. (Опис нічної природи.)
2) Подумайте, чи є щось спільного між віршами Алкмана і Ґете. (Так,
обидва поети зображують нічний пейзаж.)
3) Який настрій обох поезій? (Вірші викликають у читача душевний
спокій, який особливо підкреслюється спокоєм природи.)
4) Який рядок з поезії Ґете підкреслює абсолютний спокій природи?
(«Навкруги тиша без меж».)
5) Визначте художні засоби, що використовує поет. (Метафора: зорі
зійшли, ніч приспала пташину. Алітерація: повторення однорідних приголосних
звуків: ш-ж-ч-с-ш-ж-х-ч-ш-ж).
5. Слово вчителя.
Як показує аналіз тексту, вірш Ґете можна назвати співголосним поезії
Алкмана не тільки за темою, але й за настроєм, що створюється під час
прочитування.
6. Запитання до учнів.
1) Згадайте, що називається оригіналом.
2) Що таке переклад?
7. Слово вчителя.
У літературі, окрім оригіналу та перекладу, існує таке понятті переспів.
8. Словникова робота.
(Учні ведуть запис у зошитах.)
Переспів — вірш, написаний за мотивами поетичного твору іншого автора, з
елементами наслідування, наближений до перекладу, але відмінний від нього.
9. Слово вчителя.
У російського поета М. Ю. Лєрмонтова (1814—1841) є чудовий переспів поезії
Й. В. Ґете «Нічна пісня подорожнього». Називається «Из Гете» («Горные
вершины»). Ми обов'язково прочитаємо його, а спочатку — повідомлення про поета.
10. Коротке
повідомлення про поета. (Розповідь підготовлених учнів.)
Михайло Юрійович Лєрмонтов народився у ніч з 2 на 3 жовтня 1814 року.
Його батько — Юрій Петрович, був військовим, походив з небагатих родовитих дворян. Мати, Марія Михайлівна, уроджена Арсеньєва, належала до багатого і знатного роду Столипіних. Батьки майбутнього поета одружилися всупереч волі батьків Марії Михайлівни, і це стало початком сімейної драми.
Його батько — Юрій Петрович, був військовим, походив з небагатих родовитих дворян. Мати, Марія Михайлівна, уроджена Арсеньєва, належала до багатого і знатного роду Столипіних. Батьки майбутнього поета одружилися всупереч волі батьків Марії Михайлівни, і це стало початком сімейної драми.
Коли Михайлові було два роки, від сухот померла мати. Бабуся О. О Арсеньєва
забрала онука й поставила батькові умову: він мав відмовитись від хлопчика,
інакше той буде позбавлений спадку.
Батько із сином змогли побачитися лише через 10 років, у 1827 р. Зрідка
вони зустрічалися в Москві, де навчався Михайло. На річницю батькової смерті
Лєрмонтов у 1831 році присвятив йому вірша: «Жах доля батька й сина».
Відмовившись кого-небудь звинувачувати у всьому, що трапилося, він писав: «Мы
не нашли вражды один в другом. Хоть оба стали жертвою страданья! Не мне
судить, виновен ты иль нет». Але постійні сутички між бабусею та батьком залишили
глибокий слід у дитячій душі, яка й без того була дуже вразливою.
Михайлові Лєрмонтову було багато дано Богом. Він чудово малював, грав на
скрипці, писав вірші. Його часто порівнюють з яскравим метеоритом, який
несподівано з'явився на небосхилі російської поезії і раптово зник, залишивши
на згадку свої твори. Серед них — «Из Гете» («Горные вершины».)
11. Виразне читання
вчителем вірша М. Ю. Лєрмонтова «Из Гете» («Горные вершины»).
(Вірш читається мовою оригіналу.)
12. Бесіда з учнями
за змістом вірша.
1) Що зображено в цьому вірші? (Нічний пейзаж.)
2) У чому особливість зображуваного? (Поет зображує нічну тишу)
3) Які ще засоби художньої виразності використовує
автор? (Епітети: горные
вершины, тьма ночная, тихие долины, свежей мглой.
Метафори: вершины спят, долины полны мглой, дрожат листы.)
4) Знайдіть спільні риси між перекладом вірша Ґете та переспівом Лєрмонтова
(спільна тема, спільні образи: гірські вершини, відчуття тиші у природі, що
навіює душевний спокій.)
13.Творче завдання.
Учитель пропонує учням подумати над такими запитаннями:
1) Якою зображена природа у всіх трьох поетів?
2) Який спільний прийом усі вони використовують? Довести на прикладах.
(Природа ніби оживає)
Після відповідей учнів учитель робить висновок: для всіх поетів характерним
є «олюднення» природи, сприйняття її як живої істоти. Цей прийом називається
уособленням або персоніфікацією.
I. Словникова робота.
(Учні ведуть запис у зошитах.) Персоніфікація (уособлення) (лат. persona —
особа та facerе — роблю) — уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським
якостям. Вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню
довколишнього світу.
II. Завдання учням.
Знайти спільне та відмінне в зображенні нічної природи в Алкмана, Ґете та
Лєрмонтова.
III. Слово вчителя.
Відчувається, що всі три поети люблять природу, милуються її красою,
спокоєм. Та можна знайти й відмінності в її зображенні. Вони пояснюються тим,
що для кожного поета характерним є своє бачення світу, окремих предметів, явищ,
дій.
Вірш Алкмана вражає своєю масштабністю. Коли читаєш його, виникає відчуття
всесвітньої тиші (від гірських вершин до морських глибин).
Німецький поет Ґете дивовижно передає тишу, що аж бринить у повітрі.
Російський поет Лєрмонтов показує велич природи й дивовижне відчуття злиття
з нею ліричного героя твору.
IV. Міжпредметні зв’язки: література
і музика.
Слово про Антоніо Вівальді
Антоніо Вівальді – видатний італійський композитор ХVІІІ ст.,
скрипаль-віртуоз. Вперше створив жанр сольного інструментального концерту:
написав 228 концертів для скрипки. Найпопулярнішим є цикл «Пори року» як зразок
програмної музики. Вівальді є автором багатьох опер (40), музики для хору з
оркестром, різних інструментальних концертів. Послухаємо уривок із циклу «Пори
року» - «Літо».
Після прослуховування – аналіз музики:
- Що ви зрозуміли з цієї музики?
- Яку частину з прочитаних віршів можете
порівняти з уривком музики?
- Які почуття викликала у вас музика А.
Вівальді?
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Підсумкова бесіда.
1) Що нового ви дізналися на уроці?
2) 3 творчістю яких поетів ознайомилися?
3) Які спільні риси є в зображенні ночі в усіх трьох віршах?
4) Як ви думаєте, чим можна пояснити те, що у поетів різних народів і
віків зустрічаються спільні теми, настрої, мотиви?
2. Заключне слово вчителя.
Дійсно, давньогрецького поета Алкмана, німецького майстра слова Й. В. Ґете,
російського співця М. Ю. Лєрмонтова розділяють століття. Але в їхніх творах
багато спільного. Чому? Тому що для справжньої поезії не існує меж, пов’язаних
з національністю, місцем проживання. Всіх людей завжди єднала краса, що є
вічною й нетлінною. І щасливий той, хто вміє осягнути її серцем і душею.
VI. Домашнє завдання
1. Написати твір-мініатюру «Мої враження від прочитаних віршів».
2. Вивчити напам’ять один із віршів (на вибір учня).
Тема: «Поетизація образу природи у вірші Дж. Кітса «Про коника та цвіркуна»
Мета: ознайомити учнів з творчістю Д. Кітса та особистістю поета, на прикладі
вірша «Про коника та цвіркуна», розкрити засоби поетизації природи, визначити
головну думку твору; розвивати навички виразного читання, формувати знання з
теорії літератури, навички ідейно-художнього аналізу ліричного твору;
виховувати любов до природи, уміння бачити її красу.
ІІ. Актуалізація.
Бесіда:
– Чому про природу говорять, що вона жива? Називають її
матір’ю?
Так, у неї своє життя: тварини, комахи, птахи, рослини – усе народжується,
росте, дихає, радіє сонцю або дощу… Світ природи схожий зі світом людей.
2.
Завдання для учнів: складіть «асоціативний кущ» до слова «природа» і
порівняйте світ природи і світ людей. У чому вони схожі?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1.
Слово учителя.
Не кожна людина, на жаль, сприймає світ природи рівним собі. Одні
насолоджуються кольорами, звуками, запахами, на які природа така щедра; інші
вважають себе господарями на Землі, у повсякденній праці собі на користь вони
не помічають красу, не чують музику, не відчувають аромати…
2.
Створення емоційного фону уроку (демонстрація відеоряду картин природи з
музичним супроводом.)
3.
Бесіда (постанова проблемного завдання):
– Чи однакове життя
проживуть ці люди? Хто з них бідний, а хто багатий? Про кого можна сказати, що
його життя щасливе?
Серед нас жили і живуть люди, які не тільки помічають красу природи, а й
уміють її увічнити у своїх творах. Це художники. З одним із таких ми
познайомимося сьогодні. Це англійський поет Джон Кітс.
4.
Оголошення теми, постанова завдань уроку.
ІІІ. Формування нових знань і вмінь.
1.
Демонстрація портретів Кітса. Бесіда:
– Якою людиною, на вашу думку, був поет Джон Кітс? Яке прожив життя?
2.
Вивчення нового матеріалу: знайомство з біографією поета (учитель може
скористатися матеріалом підручника або матеріалами прочитаної статті).
3.
Завдання: а тепер давайте познайомимося з поезією Джона Кітса. Вона
допоможе нам краще розкрити внутрішній світ поета.
4.
Виразне читання вірша «Про коника та цвіркуна».
5.
Рефлексія (бесіда):
– Який настрій створює у
вас прочитаний вірш?
– Що ви можете сказати про
автора? Поясніть свої враження.
Кітс був людиною, що бачила та чула в природі набагато більше, ніж звичайні
люди. Хто з вас чув коника та цвіркуна? Не всі люди вважають їх звуки схожими
на пісні, та для Кітса безумовно це «спів».
6.
Аналіз вірша (бесіда; формування теоретичних понять):
– Зі скількох частин
складається вірш? Назвіть їх.
– Які поетичні картини
зображені в обох частинах? Чим вони відрізняються?
Використано контраст (протиставлення): літо – зима. У
першій частині уявляється картина спекотного літа. Її створюють такі образи:
«опівдні», «птахи мовчать серед гілок». Спека змушує замовкнути птахів, однак
життя не завмирає – про це нагадує голос коника. Маленька, непомітна комаха
(про це говорить слово «голосок»), але цей голосок «обнизує покоси й
частоколи», коник «поймає гори й доли,// На стернях довгий ведучи танок». Кітс
підкреслює, що природа жива: вона має голоси, може гомоніти та затихати,
танцювати та втомлюватися… Автор зображує природу схожою на людей – такий
виразно-зображувальний засіб називається уособленням.
– Знайдіть рядки, в яких
використано уособлення природи.
– Що змушує коника
співати майже безупинно («стихає на часок») просту пісню?
– Що, на вашу думку,
означають слова «поезія землі», які вживає Кітс?
Мабуть, коник захоплений красою навколишнього світу, про яку сказано на
початку вірша: «Поезія землі не вмре ніколи». Поет наче порівнює красу природи
з поезією. Такий виразно-зображувальний засіб називається метафорою.
Поезія та краса стали для поета синонімами. А чому?
– Що таке поезія?
У другій частині вірша намальована картина, від якої віє холодом. Його
передають слова: «зима в мовчання крижане // Поля заковує…» Однак, і тут, як і
в першій частині, природа (зима) не може припинити життя – про нього нагадує
пісня цвіркуна. Отже, життя – це вічний, безупинний рух.
– Що спільного мають обидві
частини?
Вони починаються майже однаковими словами: «Поезія землі не вмре ніколи»;
«Поезія землі не оніміє». В обох частинах показано живу природу.
– Для чого Кітс повторює
двічі одну й ту саму думку?
Поет виражає таким чином ідею вірша про те, що краса природи вічна, вона
ніколи «не скінчиться». Особливістю композиції також є те, що наприкінці другої
частини знову з’являється образ коника. Він також підкреслює ідею безкінечності
життя. Така композиція називається кільцевою. Як
ви вважаєте, чому?
– Які слова також
допомагають передати ідею вірша про те, що краса природи нескінченна?
«Невтомний голосок» коника, «довгий танок» – тут вжито епітети.
За допомогою епітетів поети прикрашають образи, описують їх особливості.
Використання різних виразно-зображувальних засобів допомогло Джону Кітсу
створити словесну художню картину навколишнього світу, передати своє ставлення
до нього.
ІV. Закріплення знань, умінь і навичок.
1.
Словникова робота (закріплення понять). Завдання: поєднайте термін і
визначення. Наведіть приклади виразно-зображувальних засобів.
Терміни:
1) епітет – (художнє визначення);
2) метафора – (певні слова та словосполучення розкривають
сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю);
3) кільцева композиція – (композиційна фігура у
віршованому творі, що полягає у повторенні звуків, лексем, строф тощо);
4) уособлення – (різновид метафори, художній прийом перенесення
якостей живих істот на довколишні предмети, явища природи або навіть абстрактні
поняття);
2.
Виразне читання вірша учнями (під час складання партитури читання вірша
«Про коника та цвіркуна» звернемо увагу на ті теоретичні моменти, на які
спрямує нас програма).
Пам’ятка для підготовки до виразного читання вірша.
Дихальний цикл складається з трьох фаз: 1) вдих, 2) видих, 3) паузи
(відпочинок м’язів). Під час складання партитури дихання важливо враховувати,
що добір повітря відбувається залежно від місця пауз. Паузи можуть
бути в кінці речень ( || ), на місці розділових знаків і на синтагмах у складі
речень (|). Більш тривала пауза — в кінці речення, робимо глибокий, але не
надмірний вдих; менш тривалі — на синтагмах та розділових знаках в середині
речення — непомітний, безшумний добір повітря.
Логічний наголос — це знаходження в реченні (тексті) ключових слів, найбільш важливих
для передачі висловленої думки. Логічний наголос відтворюється різними
способами: з уповільненою вимовою слова, підвищенням чи пониженням голосу,
вимовленням його пошепки і т. п.
Мелодика — це рух голосу — пониження, підвищення. Вона робить
мовлення яскравим, що сприяє кращому засвоєнню змісту тексту. Встановити
мелодику допомагає логічний наголос. Щоб чітко позначити рух голосу в реченні,
необхідно враховувати місце логічного наголосу.
3.
Узагальнення.
А) Бесіда:
– Що таке художнє
зображення природи?
– Чому Джона Кітса
називають співцем природи? Чи можна назвати його щасливою людиною?
– Чому ми можемо говорити
про поетизацію природи у вірші Кітса «Про коника та цвіркуна»?
Б) Рефлексія («мікрофон»):
– Чого навчає нас вірш
Джона Кітса?
1.
V. Оцінювання роботи учнів.
VІ. Домашнє завдання: зробити ілюстрацію до вірша «Про коника та цвіркуна»
або написати міні-твір – художній опис природи, розкриваючи в ньому ідею вірша
Кітса.
Генріх Гейне "Задзвени із глибини"
Сторінки життя і
творчості
Генріх Гейне народився 13 грудня 1797 р. в м. Дюссельдорфі. З 12 років
починає писати вірші. Спочатку батьки мріяли про військову кар’єру для сина*
але згодом їхні плани змінилися, і хлопця по закінченні ліцею віддають до
торговельної школи. 1816 р. він потрапляє в Гамбург, до свого дядька Соломона
Гейне, під керівництвом якого вивчає комерційну справу. Однак Генріха не
приваблювала комерція. Він повернувся в Дюссельдорф, де став готуватися до
вступу у вищий навчальний заклад для продовження освіти. Гейне навчався в
найкращих університетах Німеччини — ум. Бонні, Геттінгені, Берліні. Там він
потрапив у коло видатних філософів і письменників. Його вірші з’являються
друком у різних виданнях, і серед них — перша книжка митця під назвою «Вірші»,
опублікована 1821 р. Вона стала першою частиною його відомої збірки "Книга
пісень", яку Гейие наважився послати вже відомому тоді Ґете.
Поет багато подорожував, побував в Англії, Італії, Голландії та інших
країнах. Згодом прийняв рішення оселитися у Франції, у Парижі. Ще одна визначна
поема Г. Гейне — «Нові поезії» — вийшла друком 1844 р. саме в Парижі.
Генріх Гейне залишився в історії світової літератури як натхненний співець
природи й людини. Він використовував традиції усної народної поезії, широко застосовував
у своїй творчості різні види фольклору, передусім — пісні. "Пісня є
критерієм природності", — зазначав поет. Природа і людина зливаються в
його віршах в єдине ціле. Пейзаж у творах митця увиразнює нюанси1 переживань
і почуттів особистості, водночас картини природи у віршах Г. Гейне набувають
великого емоційного забарвлення, пройняті глибоким внутрішнім чуттям і
усвідомленням причетності особистості до вічного руху природи.
Епітет — один із засобів поетичного мовлення (художньої виразності), художнє
означення, що підкреслюс характерну рису, визначальну якість предмета або
явища, збагачуючи його новим емоційним або смисловим нюансом. У ролі епітета
найчастіше використовується прикметник (інколи іменник). Епітет відповідає на
питання який? Епітети фольклорного походження, які закріплюють певні значення
за предметами та явищами, називаються постійними (наприклад, жива вода, сіра
земля, хитра лисиця та ін.).
Метафора — один із засобів поетичного мовлення (художньої виразності),
уживання слів у переносному значенні на підставі подібності ознак зображуваних
предметів чи явищ; у ролі метафори може виступати будь-яка самостійна частина
мови (іменник, дієслово, прислівник тощо), слово або словосполучення.
1 Нюанс — відтінок, ледь помітний перехід від одного до іншого (смислу,
кольору, звуку тощо), незначна розбіжність, розходження в подібних властивостях
чогось (предмета, явища, почуття тощо). Часто кажуть: смисловий шоанс,
емоційний то-анс, поетичний нюанс, колористичний нюанс, звуковий нюанс і т. д.
Задзвени із глибини
(читати онлайн)
Leise zieht durch mein Gemüt
Liebliches Geläute.
Klinge, kleines Frühlingslied.
Kling hinaus ins Weite.
Kling hinaus, bis an das Haus,
Wo die Blumen sprießen.
Wenn du eine Rose schaust,
Sag, ich laß sie grüßen.
|
Задзвени із глибини
Тихої печалі,
Мила пісенько весни, —
Линь все далі й далі!
Линь, дзвени, знайди той дім,
В квітах сад зелений,
І троянду перед ним
Привітай від мене.
(Переклад Леоніда Первомайськиго)
|
Робота з текстом
1. Який настрій утілено в поетичному пейзажі Г. Гейне?
2. Знайдіть в українському перекладі вірша епітети й
метафори. Яку роль вони відіграють у поетичному тексті?
3. Як ви розумієте словосполучення пісенька весни? Що
воно означає? Де, на вашу думку, вона звучить?
4. Знайдіть у вірші повтори окремих слів. Яку роль вони
відіграють?
5. Які повтори звуків (голосних і приголосних)
трапляються в українському перекладі?
У вірші Г. Гейне «Задзвени із глибини...» майстерно зображується не тільки
весняний пейзаж, але й почуття людини. Це свідчить про розвиток традицій усної
народної творчості, де через картини природи розкриваються стани людської душі,
переживання та емоції особистості. У побудові вірша наявні два художні плани —
реальний і чуттєвий, які розгортаються паралельно.
Чому автор порівнює весняну пісню з дзвонами (дзвіночками, дзвонінням)? У
яких словах, повторах (слів, звуків) це втілено?
Які слова оригіналу демонструють прихід весни, її поширення всюди? Чи є в
тексті оригіналу епітети й метафори? Назвіть їх.
Наприкінці XIX ст. поетичні твори Г. Гейне перекладали Леся Українка, Іван
Франко, Пантелеймон Куліш, Микола Вороний, Михайло Коцюбинський, Павло
Грабов-ський та ін. У XX ст. до творчості німецького митця зверталися різні
покоління перекладачів, у тому числі Максим Рильський, Микола Бажан, Євген
Попович, Сидір Сакидон та ін. Найбільше високохудожніх перекладів Г. Гейне
належить Леонідові Первомайському.
Переклади і перекладачі
Крім українських поетів і перекладач ін, вірші Г. Гейне перекладали й
російські письменники. Олександру Блоку теж удалося втілити основний настрій
твору Г. Гейне.
Тихо сердца глубины
Звоны пронизали.
Лейся, песенка весны,
Разливайся дале.
|
Ты пролейся, где цветы
Расцветают томно.
Если розу встретишь ты —
Ей привет мой скромный.
|
1. Якщо ви володієте німецькою мовою, порівняйте оригінал
і український переклад вірша. Які нюанси додав перекладач Л. Первомайський до
змісту перекладу?
2. Зіставте ознаки народної пісні із твором Гейне. Які з
цих ознак збігаються?
Перевірте себе
1. Який пейзаж постає у вірші * Задзвени із глибини...*
Г. Гейне?
2. Розкрийте основну тему та ідею твору.
М.Цвєтаєва «Книги в червоній палітурці»: аналіз вірша
Один з ранніх віршів
Цвєтаєвої містить в собі комплекс тем і образів, знайомство з якими дає
можливість побачити, як починалося формування духовного світу поета.
Перед читачем розкривається
картина мирного життя, в якому протікало дитинство і рання юність поета.
Вечірній будинок освітлений тремтячим світлом люстри. Уроки приготовлені, і
поки у виконанні матері звучать улюблені мелодії класичної музики, є час для
насолоди помандрувати сторінками улюблених книг.
«Потерта червона палітурка»
говорить про те, що книги були неабияк зачитані і, можливо, видані давно,
отримані ще з рук матері. Вся картина бачиться вже здалеку і тому забарвлена ностальгічною
інтонацією. Дитинство скінчилося. Героїня залишає ідилічний світ.
Дослідники не раз зверталися
до цього вірша, намагаючись з цієї та інших подібних картин відновити
атмосферу, в якій відбувалося становлення поета. А. В. Флоря зауважує:
«Дитинство у Цвєтаєвої
літературне. Вона створює пассеістичну утопію. В “Книгах в червоній палітурці”
Цвєтаєва малює дитинство як Едем (“З раю дитячого жітья…” – останнє слово може
прочитуватися як «житіє», яке зазнало характерної для Цвєтаєвої елізії, тобто щось
серйозне, сакральне, те, що переломлюється через призму дитячої свідомості) ,
«золотий вік» <…> Рай давно “втрачений”, втрачені найважливіші духовні
цінності (сміливість і щирість), і життя, по суті, скінчилося»
Флоря
Р. С. Войтехович, аналізуючи
склад першої цвєтаєвської збірки «Вечірній альбом», також відзначає
ностальгічні мотиви, які включають цей вірш в тематичну «тріаду», яка
відображатиме розвиток загального творчого задуму:
«”Від’їзд”,”Книги в червоній
палітурці”,”Мамі”. Варіюється попередня тріада (відзначимо і точну перекличку
центральних текстів тріади), але тепер вона пофарбована мотивом прощання:
від’їзд з Шварцвальда, в другому вірші – мотив “привіту прощального”, в
третьому – мотив прощального подарунка матері»
Войтехович: 192
Г. Ч. Павловська розкриває
роль «книг в червоній палітурці», яку вони разом з іншими зіграли в розвитку
«персонального міфу» Цвєтаєвої:
«Світ книг в контексті
ранніх віршів Цвєтаєвої є імпульсом до проживання доль героїв казок, способом
догляду в інобуття, що дає можливість жити спокійним життям. Поступово
формується ще один принцип міфотворчості – інтерпретування образів світової
культури, які в поезії Марини Цвєтаєвої насичуються індивідуалізованим змістом
<…> У ранній творчості це образи герцога Рейхштадтського, герої казок С.
Соловйова, романів Л. Чарської, Ч. Діккенса та ін. (“книги в червоній
палітурці”,”Казки Соловйова”,”За книгами”,” і вже знову вони в напіввтомі…”,”
Пам’яті Ніни Джаваха” і ін.)»
Павловська: 301
При всій справедливості цих
висновків варто придивитися до тексту вірша уважніше. І відразу зауважимо, що
на роль кращих «незмінних друзів» з «золотими іменами» визначено два твори
одного автора. Це книги американського письменника Марка Твена (1835-1910):
«Пригоди Тома Сойєра»
(1876);
«Принц і жебрак» (1881).
Вірш розповідає про те, що
найбільше зацікавило юну читательницу в цих книгах, що виявилося для неї
найважливішим.
У «Тома Сойєра» це перш за
все епізод, де Том зі своєю подружкою Беккі потрапляє в печеру. Ці сцени не
назвеш ідилічними: героям загрожує реальна небезпека заблукати, потрапити в
руки бандита, померти від голоду.
Жива уява читачки,
думається, була глибоко порушена яскравими картинами перипетій, які випали
твеновським героям. Переживаючи пригоди героїв, ототожнюючи себе з ними,
майбутній поет насичувався відчуттями, які потім вилилися в рядки, що
відображають очікування різноманітних і цікавих подій у власному житті:
Всього хочу: з душею цигана
Йти під пісні на розбій,
За всіх страждати під звук
органу
І амазонкою мчати в бій;
Гадати за зірками в чорній
вежі,
Вести дітей вперед, крізь
тінь …
Щоб був легендою – день
вчорашній,
Щоб був божевыльним – кожен
день!
Цвєтаєва 1: 32-33.
Запам’яталися юній читачці і
інші епізоди з книги: багата вдова Дуглас опікується безпритульним Геком
Фінном, але непокірний підопічний збігає від неї і ховається у звичному
притулку:
«На третій день рано
вранці Том Сойєр здогадався заглянути в порожні бочки за старою бійнею і в
одній з них знайшов втікача. Гек тут і ночував; він вже встиг поцупити щось із
їстівного і поснідати, а тепер лежав, розвалившись, і покурюючи трубку. Він був
немитим, нечесаним і одягнений в ті самі лахміття, які надавали йому такий
мальовничий вид в добрі старі часи, коли він був вільний і щасливий»
Твен
Здається, що ці сцени
привернули увагу Цвєтаєвої не тільки комічним контрастом з супутніми
драматичними колізіями, а й тим, що шалена жага свободи, особистої незалежності,
якою наділений Гек Фінн, «Як Діоген живе в бочці», відповідала її власним
прагненням.
Події «Принца і жебрака»
розвиваються в іншій країні, в інший час і мають інший характер. Середньовічна
Англія володіє легендарної аурою, в якій найнеймовірніші ситуації, на кшталт
спадкоємця і жебрака, які помінялися місцями, здаються правдоподібними.
Цвєтаєву особливо вразив фінальний епізод, де принц в критичний момент для долі
державного устрою повертається на законне місце в палаці.
Підвищений мелодраматизм
сцени теж виявляється близьким романтичній душі Цвєтаєвої. Зауважимо і
симетричну паралель образної пари обох книг: Принц і жебрак знаходяться в такій
же соціальної опозиції, як Том Сойєр і Гек Фінн, але це не заважає їм
створювати дружній союз, який зберігає необхідну ієрархію.
Таким чином, текст вірша
«Книги в червоній палітурці» дає живе уявлення не тільки про те, як проходило
дитинство Цвєтаєвої та що становило коло її читання, а й про те, які твори і
які сцени, мотиви, ідеї, сюжети, образи, фарби, деталі живили її творчу уяву,
знаходячи згодом втілення у власних образах, темах і мотивах.
А герої Марка Твена
залишилися символами різних до полярності світоглядних установок, які на
глибинному рівні довічно перебували в дружньому союзі і складали нерозривну
єдність її багатогранної душі.
М.Цвєтаєва. «КНИЖКИ В ОБКЛАДИНКАХ ЧЕРВОНИХ»
Вірш входить у розділ «Дитинство» збірки “Вечірній
альбом”
Жанр – Ліричний вірш Тема «Книжки в
обкладинках червоних» – Про улюблені книги, які супроводжували дитинство
ліричної героїні Тягу к сигаретам отобьёт на 6 сутки!
Ідея. Захоплення книгами, класичною музикою робить
людину духовно багатою, розширює її кругозір, робить життя емоційно наповненим,
змістовним. Потрібно цінувати золоту пору дитинства. Композиція. Вірш
складається з 35 рядків. І частина – спогади про дитинство, про любов до
читання, музики, фантазій. ІІ частина – опис хвилюючих моментів із улюблених
книг. ІІІ частина – печаль від неможливості повернення в минуле, у щасливу пору
дитинства.
Образи. Книги, музика, Мама, Гріг, Шумана, Кюї,
Діоген, Том, Беккі, Гек, Принц, Жебрак, Дитинство Настрій. Мрійливий,
надзвичайно схвильований, емоційний
Художні засоби Епітети: дитячих раювань, червоні
палітурки, тремкі вогники, друзі незрадливі, золоті часи, золоті імена
Метафора: книги несуть розраду Вірш М.Цвєтаєвої учить нас уміти побачити
незвичайне у буденності життя, радіти кожній миті нашого існування, зберігати в
серці чудові хвилини дитинства.
Характеристика ліричної героїні поезії М. Цвєтаєвої:
розумна, начитана, любить музику і художню літературу, романтична, любителька
пригод, знає світову історію, співчуває знедоленим, уболіває за справедливість,
цінує золоту пору дитинства, сумує за своєю матір’ю, рідним домом, щира,
відверта, тонко відчуває красу мистецтва, яке викликає в неї творчу уяву.
Комментарии
Отправить комментарий