Зарубіжна література 7 клас

Мета: опрацювати зміст балади, з’ясувати історичне тло, домогтися засвоєння поняття «фольклорна балада»; розвивати навички виразного читання, аналізу художнього тексту; виховувати повагу до захисників бідних та знедолених.

Обладнання: текст балади, словник літературознавчих термінів, ілюстрації до балад про Робіна Гуда.

Доля сміливого любить.

Англійське прислів’я

ХІД УРОКУ

І. Оголошення теми, мети та завдань уроку

Слово вчителя

Образи сміливих людей змальовано у фольклорі та літературі різних народів. Називаються вони по-різному: богатирі, лицарі, герої, витязі тощо. Але спільне в них те, що вони завжди сильні, красиві мужні, вміють захистити слабших, бідних, знедолених. Їхнє життя, походи, славні подвиги оспівані у різних жанрах фольклору та літератури.

В англійському фольклорі теж розповідається про народного героя, захисника бідних та знедолених, який був вправним лучником, переховувався у Шервудському лісі, а звали його… Робін Гуд.

ІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Повідомлення учнів

Історичне тло балад про Робін Гуда

Корінним населенням середньовічної Англії були племена саксів та англів. 1066 року військо норманів, очолюване Вільгельмом Завойовником, висадилося на півдні острова та захопило територію країни після кровопролитних боїв з корінним населенням. Володіння багатих англосаксів були захоплені норманськими лицарями, а вільні селяни (йомени) потрапили в кріпацьку залежність. Ліси були оголошені заповідними. Полювати в них мав право тільки король. Охороняли лісові угіддя королівські лісники. Країна була поділена на графства, очолювані шерифами.

Прототипи Робін Гуда

Шляхетний розбійник жив зі своєю ватагою у Шервудському лісі, полював дичину, бенкетував, грабував багатих, допомагав бідним, завдавав прикрощів лісникам, шерифові, королю.

Чи існував насправді Робін Гуд? Вчені провели низку досліджень і вважають, що описані в баладах події справді відбувалися в ХІІ – ХІІІ – на початку ХІV ст. Це часи правління королів Річарда І Левове Серце, Генріха ІІІ, Едуарда.

У легендарного Робін Гуда є кілька історичних прототипів, що жили в різний час та в різних місцях. За однією версією, Робін Гуд – саксонський дворянин, позбавлений спадку і земель внаслідок участі у бунті проти короля. Інші стверджують, що він був сином мельника чи вільним селянином. Є припущення, що шляхетний розбійник – колишній кріпак. У судових архівах Йоркширу згадується житель міста Робін Гуд, який відмовився воювати з шотландцями, а після покарання – конфіскації будинку – подався в ліс та займався браконьєрством. Є згадки про Робін Гуда і в архівах інших міст.

Цікавим є й те, що у Великій Британії вчені знайшли замок, у якому, на їхню думку, народився і виріс легендарний розбійник. Та знаходиться він не в Ноттінгемі чи в знаменитому Шервудському лісі, а поблизу міста Шеффілд, за сто кілометрів від цих місць. Після довгих пошуків дослідники із Шеффілдського університету натрапили на фундамент замку ХІ століття, що належав Уолтеофу, графові Хантінгдону. Він відомий своєю відвагою у боротьбі з норманськими завойовниками. Саме в цього графа народився син Роберт Фітцволтер, який «брав у багатих і роздавав бідним». На думку багатьох англійських дослідників, юний граф і став прототипом Робіна Гуда.

Робін Гуд в англійському фольклорі

Про Робін Гуда відомо близько 40 балад. Вони об’єднані у два великі цикли «Мала пісня про діяння Робін Гуда» та «Діяння Робін Гуда»

Вже 400 років у першу неділю травня в Англії відзначають день народження Робін Гуда, вшановуючи його пам'ять стрілецькими змаганнями.

Робота в парах

Складіть 4-5 запитань до тексту балади.

Обмін запитаннями між парами.

Словникова робота

Фольклорна балада – ліро-епічний жанр усної народної творчості з динамічним сюжетом, з трагічною, часто фантастичною розв’язкою.

Для балади характерні такі ознаки: стрімкий розвиток подій, чергування діалогу персонажів та їх дій, драматичний діалог, трагічність, таємничість, уривчастість оповіді.

Виразне читання тексту балади у ролях

Діалог Роба із лісничим від слів: «Роб тільки глянув на ватажка лісників і миттю зрозумів, що перед ним – ворог» до слів: «Так помстився Роб за смерть батька, хоч тепер сам опинився поза законом».

Відповіді на запитання

- Чому Роб вирішив взяти участь у змаганнях? (Хлопець мріяв помірятися з ким-небудь силою й так само, як батько, стати лісничим.)

- З ким зустрівся юнак у Шервудському лісі? (Хлопець натрапив у лісі на гурт лісників, які влаштували бенкет під столітнім дубом.)

- Чому Роб не пройшов мимо лісників? (Роб не мав наміру спілкуватись із лісниками, та ватажок сам його зачепив, насміхаючись із його наміру взяти участь у турнірі.)

- Як юнак довів присутнім свою вправність у стрільбі з лука? (Він з відстані ста кроків влучив у красеня ватажка зграї королівських оленів.)

- Як поводився Роб із нахабним лісничим? (Хлопець тримався гідно, впевнено, з почуттям власної гідності.)

- Чому Роб вистрілив у головного лісничого? (Лісничий лютував через вбитого оленя,

почав ображати юнака, а коли почув про батька Роба, то першим вистрілив у хлопця. Стріла Роба була лише відповіддю лісничому за власну образу та за батькову смерть.)

Переказ тексту

- Перекажіть епізод про хід змагань лучників у Ноттінгемі. Яким ви побачили Робін Гуда?

Творче завдання

– Схарактеризуйте основні риси вдачі героя. Проілюструйте свою відповідь цитатами з тексту. Складіть інформативне гроно «Риси вдачі Роба»

шляхетний

спритний розумний

сміливий Риси вдачі скромний

Роба

порядний справедливий

має почуття власної

гідності

Робота з епіграфом

– Як ви розумієте слова епіграфа?

- У чому проявлялася сміливість Робін Гуда?

- Як називали Робін Гуда?

– Чи є в українському фольклорі образи шляхетних розбійників, захисників бідних та знедолених? (Устим Кармелюк, Олекса Довбуш)

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Проблемне запитання

- Чи справедливо, на вашу думку, Робін Гуда називають лицарем, шляхетним розбійником, адже він вбив лісничого, грабував людей? (Відповіді учнів з аргументацією: чому так або чому ні.)

- Чому образ Робін Гуда героїзують? (У баладі втілена мрія простих людей про благородного захисника від кривдників та всілякої несправедливості. Ватага Роба керувалася такими моральними принципами: забирати гроші та добро в багатіїв, допомагати бідним та знедоленим, не заподіювати лиха жінці.)

Літературний диктант

Місце народження Роба. (Локслі)
Як звали батька Роба? (Х’юФітзу)
Ким працював батько хлопця? (Головним лісничим)
Чому Робу забороняли дружити з Маріан Фітцуолтер? ( Їхні батьки ворогували)
Що означає ім’я Робін Гуд? (Дослівно «Роб у каптурі»)
Якого кольору був одяг героя? (Зеленого)
Яку новину приніс Робові дядько Джордж? (У Ноттінгемі відбудуться змагання лучників)
Якою дорогою він вирушив на турнір? (Через Шервудський ліс)
Як показав свою вправність у стрільбі Роб головному лісничому? ( Роб застрелив королівського оленя)
З ким зустрівся Роб у вдови? (З її трьома синами, що були розбійниками)
Що мав зробити Роб, щоб його обрали ватажком розбійників? (Здобути золоту стрілу на змаганнях лучників)
Кому подарував золоту стрілу Роб? (Не дочці шерифа, а прекрасній Маріані)

ІV. Підсумок уроку

Бесіда

- Дайте визначення фольклорної балади як жанру.

- Яке історичне тло фольклорних балад про Робін Гуда?

- Кого вважають прототипами героя балади?

- Назвіть друзів та ворогів Робін Гуда.

V. Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника, дати відповіді на запитання.

Підготуватися до характеристики головного героя балади.

Тема. Балада як жанр фольклору та літератури. Моральні уроки балади «Король Лір і його дочки». Король Лір як вічний

образ.

Мета:

навчальна: ознайомити учнів із баладою як жанром фольклору й

літератури та її характерними ознаками; прочитати та

проаналізувати староанглійську баладу «Король лір та

його дочки»;

розвивальна: розвивати навички усного мовлення, виразного

читання, психологічного аналізу тексту та аналізу

художніх образів;

виховна: стимулювати інтерес до вивчення балад, сприяти

вихованню гармонійної, духовно багатої особистості.

Обладнання: презентація «Балада як жанр фольклору та літератури.

Староанглійська балада «Король лір та його дочки», схема

Химинець А.А. «Балада».

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Ø Що таке билина? Кого вона прославляє?

Ø У чому секрет популярності образу Іллі Муромця?

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми перейдемо до вивчення не менш популярного жанру літератури – балади; познайомимося із староанглійською баладою «Король Лір і його дочки» та поняттям «вічний образ».

1. Вивчення теоретичного матеріалу.

Виникнення жанру балади. Слайди 2-3

У ХІІ –ХІІІ ст. на півдні Франції, у місцевості Прованс, виникли танцювальні пісні про кохання, які називали баладами. Вони стали дуже популярними у виконанні мандрівних співців (менестрелів) і швидко поширилися в інших європейських країнах.

Згодом балади втратили танцювальну основу, в них уже йшлося не тільки про кохання, а й про подвиги героїв, історичні події та всілякі неймовірні ситуації. Народна балада зумовила розвиток балади літературної (авторської).

Неабиякий внесок у розвиток балади зробили західноєвропейські митці, зокрема Ф. Війон, Й.В. Гете, Ф. Шіллер, Р. Кіплінг. Особливий інтерес до балади виявляли в різні періоди польські, російські, українські письменники, серед яких особливо слід виділити В. Жуковського, О. Пушкіна, П. Гулака-Артемовського, Т.Шевченка та ін.

Балада — жанр фольклору та літератури, у якому органічно поєдналися розповідь (епос) і людські почуття (лірика). Тому баладу називають ліро-епічним жанром.

Визначення жанру Слайд 4

Балада - невеликий за обсягом ліро-епічний твір на історично-героїчну, легендарну, фантастичну чи соціально-побутову тему з напруженим сюжетом і драматичною, часто несподіваною розв’язкою.

Ознаки балади. Слайд 5

ü віршований, ліро-епічний твір;

ü невеликий обсяг;

ü зосередження уваги на моральних проблемах;

ü напружений сюжет, в центрі якого розповідь про незвичайну подію;

ü легендність та фантастичність;

ü драматична, часто несподівана розв'язка;

ü присутність оповідача;

ü використання діалогів і повторів.

Різновиди балад за тематикою. Слайд 6

Балади бувають:

Ø історико-героїчні;

Ø казково-фантастичні;

Ø соціально-побутові;

Ø філософські.

2. Робота над схемою «Балада» Химинець А.А.

3. Читання староанглійської балади «Король лір та його дочки».

Образ короля Ліра зустрічається в кельтських міфах, де Лір зображений як правитель моря.

Він також згадується в старовинному літописі «Історія Британії» XII ст. Легендарний король мав трьох дочок. Доживши до старості, він вирішив поділити королівство між ними.

Що з того вийшло, ми дізнаємося, прочитавши баладу . (Ст. 24-28) Слайд 7

4. Психологічний аналіз тексту та художніх образів

q Де і коли відбуваються події, описані в баладі? Слайд 8

q Чому автор чітко не вказує час розвитку подій?

q Що ви дізналися про короля Ліра в експозиції балади?

· Чесний, уславлений (“Панував собі на честь і славу” )

· Поважний, авторитетний (“Мав повагу він” )

· Миролюбний ( “…і в сусідів мир”

· Мудрий правитель (“Забезпечував державу” )

q Чим король Лір пишався найбільше? Слайд 9

q З яким запитанням звернувся король до своїх дочок?

q Які риси характеру він демонструє?

· Авторитарність (владність, не допускає обговорень, не терпить заперечень і тим більше опору).

· Марнославство (потреби чути лестощі на свою адресу для самоствердження).

· Гординя (почуття власної вищості, кращості).

· Егоїзм.

· Недовіра.

Встанови відповідність Слайд 10

q Як дочки короля Ліра висловили свою любов до батька?

А. Корделія

1.“Я день і ніч готова вам служить

Стать вам найменшою слугою”.

Б. Регана РРеганаКорделія

2.“Якби яка пригода надійшла

Готова я за вас і кров пролить”.

В. Гонорелля

3.“Я рада…

Свій довг дитячий все сповняти

Послушна бути вам в усім”.

q Які обов’язки мають діти перед своїми батьками? Слайд 11

ü Як ви розумієте слова зі Святого Письма:

ü “Ділом і словом шануй свого батька, щоб його благословення зійшло на тебе”.

ü “ Дитино, допомагай твоєму батькові в старості і не засмучуй його за життя”.

q Чого не зрозумів Король Лір?

q Як він покарав свою молодшу дочку?

q Яка доля чекала на Корделію? Слайд12

q Чому вона не змогла знайти притулку у рідній Англії?

q Поміркуйте,чому французький король не тільки прихистив у себе Корделію, але й узяв її за дружину?

q Як жилося королю Ліру у Регани та Гонореллі? Слайд13

Регана

Життя, ” що було мов медове… стало квасом”.

Відібрала увесь почет короля.

Залишила зовсім без прислуги.

Після повернення від Гонореллі вигнала геть.

q Чим ви пояснюєте зміну у ставленні старших дочок до батька?

Гонорелля

“Так вам і слід! – почув від лютої змії, - … У мене захисту для вас нема…”

Запропонувала жити зі слугами на кухні.

Харчуватися недоїдками з її столу.

Після повернення від Регани вигнала зовсім.

q Ким став король, завдяки турботі своїх «люблячих дочок? Слайд14

(Жебрацький кий узяв у руки той,

Хто королівськую носив корону.)

q До чого призвело марнославство короля?

(Власними руками позбавив себе влади, привів до влади дочок-

зрадниць, вигнав ту, яка любила його по-справжньому).

q Як поставилась до батька-жебрака Корделія? Слайд 15

(Дізнавшись про горе батька, Корлелія забула про давні образи,

привела його в королівський двір короля Атанніпа, заспокоїла та

втішила).

q Яким чином вона довела свою вірність? (Разом з королем Ліром вона відправилася до Англії, щоб повернути йому владу).

q Що засмутило перемогу короля Ліра і повернення йому влади?

Слайд 16 (Смерть Корделії)

q Чому за задумом невідомого автора Корделія загинула? (Це покарання батькові за його жорстокий вчинок проти власної дитини)

q Що стало причиною смерті самого короля? (Біль від втрати рідної дитини, усвідомлення своєї вини перед дочкою спричинили смерть короля).

Вічний образ. Символ. Слайд 17

Вічний образ – це художній образ, який має велике загальнолюдське значення, протягом багатьох років зберігає пізнавальне, виховнета естетичне значення.

Ця історія час від часу відроджується в різних видах мистецтва – літературі, живописі, мистецтві, опері, балеті.

Староанглійська балада надихнула Шекспіра на створення трагедії «Король Лір», на основі якої створені однойменні кінострічки.

Символ – художній образ, якому притаманні інакомовна багатозначність і глибина узагальнення.

Король Лір – символ трагічної батьківської любові.

ІV. Узагальнення вивченого

q Що найбільше вразило вас у прочитаному творі?

q Яке застереження несе текст балади для батьків і дітей усіх часів?

q Що є основою сімейного благополуччя?

V. Домашня робота. Ст.15 вивчити визначення; ст.30-37 читати.

https://vseosvita.ua/library/balada-korol-lir-i-jogo-docki-3106.html

Балада Шіллера «Рукавичка»

Композиція балади

1. Експозиція (зачин) – король і придворні чекають у звіринці грищ та забав.

2. Зав’язка – на знак короля випускають на арену хижих звірів.

3. Розвиток дії – опис поведінки звірів: тигр і леопарди підкорюються леву, Кунігунда кидає рукавичку на арену між хижаками і просить Делоржа принести рукавичку, щоб доказати свою любов до неї.

4. Кульмінація – Делорж забирає рукавичку, всі вітають його з перемогою, щаслива Кунігунда чекає повернення їй рукавички.

5. Розв’язка – лицар кинув рукавичку дамі в обличчя, сказав, що не потребує її подяки.

6. Кінцівка (результат) – сказав і її покинув.

Особливості композиції: Нагадує театральну виставу

Тема: Зіткнення особистості з жорстоким світом. Розповідь про подію при дворі французького короля Франциска.

Головна думка балади: Утвердження самоцінності людського життя.

(В образі Делоржа втілено уявлення Шиллера про найвищі життєві цінності – сміливість, честь і гідність, внутрішню незалежність.)

Ідея балади: Засудження деспотичних законів суспільства, звеличення людяності та високого почуття людської гідності.

Головні герої: король Франциск, Делорж, Кунігунда Распродажа КОНФИСКАТА! Samsung Galaxy S8 за копейки! Проблема – лицарська честь й людська гідність, проблема цінності людського життя.

Конфлікт. Людина – суспільство, Делорж – Кунігунда, Делорж – придворний світ, Делорж – король

http://klas.sadzhavka.org.ua/mod/page/view.php?id=1175

Тема: боротьба польського народу за незалежність; загибель жителів Світязя

Ідея: Утвердження любові до батьківщини й героїзму. Уславлення патріотизму простих людей.

Жанр: балада

Віршовий розмір — чотиристопний дактиль

Римування: перехресне.

Балада «Світязь» композиція:
Експозиція: опис озера Світязь.Завʼязка: бажання дізнатися про таємницю озера.
Розвиток дії: поява князівни, розповідь про Туганову державу, напад ворогів.
Кульмінація: небажання потрапити в неволю та добровільна смерть.
Розвʼязка: біле латаття як згадка про подвиг народу.

Реальне: напади ворогів; деякі патріоти віддають перевагу смерті, а не ганьбі, неволі; підкорення ворогом.
Фантастичне: персонаж — світязянка, яку витягли рибалки; занурення міста у воду
Образи балади: жителі міста – люди сміливі, горді. Вони обрали волю і смерть, але не скорилися ворогові.

Білі квітки, на які перетворилися жінки та дівчата Світязя, символізують: духовну красу та незламність народу.

Символи балади "Світязь":Вода — символ першоматерії, плодючості, початку й кінця всього сущого на землі; у християн — символ очищення від гріхів, смерті й поховання, життя і воскресіння із мертвих, чесності й правдивості, сили, дівчини та жінки.

Синій, блакитний колір — символ довір’я, безкінечності, суму. Це колір неба і води. У християнській культурі він асоціюється з вічною божественною істиною. Означає також доброчесність, добру славу, вірність.

Білий колір — символ невинності, чистоти, доброчесності, світла, сонця, життя, вічності. У християнських традиціях біле означає спорідненість із Божим світом. У білому зображуються ангели, святі. Водночас білий має і протилежну символіку: це знак смерті, порожнечі, мовчання.

Лілія (купава) — символ цноти, чистоти, непорочної краси. Водночас вона — символ смерті, відданості, квітка Пресвятої Діви.

Зелений колір — колір трави, символ природи, молодості, плодючості, краси і радості, ствердження життя, миру.

http://ukrlitra.com/tvory/tvory-ukrainskoiu/609-analiz-baladi-svityaz-mitskevich

Стівенсон «Вересовий трунок»

Тема: загибель останніх піктів. Основна думка: боротьба за незалежність і свободу проти поневолювачів. Сюжет: Експозиція, зачин — оспівування вересового напою, характеру й звичаїв піктів. Зав’язка — захват території піктів загарбниками, знищення маленького народу. Розвиток дії — король прагне дізнатися рецепт вересового напою, захват у полон батька й сина, їхній допит. Кульмінація — за проханням батька сина кидають у море. Розв’язка — батько назавжди залишає із собою секрет вересового напою, але кидає виклик ворогам, готовий померти, але не підкоритися, не зрадити свій народ. Основа балади – шотландська легенда про те, як пікти зберегли секрет вересового трунку. Пікти — легендарний народ, який жив у Шотландії до приходу скоттів (від останньої назви походить і назва Шотландії, буквально — країна скоттів). Пікти, за переказами, були дуже малі на зріст. В основу твору покладено давню шотландську легенду про вересковий трунок. Вперше про пиктів згадується у 297 році нашої ери як про ворогів Риму. Пикти боролися проти різних ворогів. Інколи вони програвали великі битви, втрачали величезні території, але вперто знову воювали за свою землю. У IX столітті пікти були підкорені скоттами, тобто шотландцями, після чого змішалися з представниками інших народностей, втратили мову і перестали існувати як окремий народ. У літописах і легендах пикти найчастіше зображені як сміливі воїни. Вражені їхньою сміливістю завойовники не розуміли, звідки у невисоких на зріст людей стільки почуття нескореності та відваги у боротьбі.

Стівенсон використав легендарне уявлення про пиктів і побудував сюжетну канву балади навколо таємниці. Як народ піктів залишився в історії таємницею, так залишився таємницею і спосіб приготування вересового трунку. Цей прийом дуже характерний для фольклорних творів, коли герой повинен розкрити таємницю і звільнити чарівну силу. У баладі Стівенсона чарівною силою стали риси характеру мужніх піктів, які уславив поет. Образи: батько, син - (немає імен, уособлення всього народу піктів сміливі, мужні, незламні, волелюбні); шотландський король -Жорстокий, Пихатий Безжальний, Прагне абсолютної влади. Спосіб римування – октава абабабвв. Віршовий розмір – тристопний дактиль. Художні засоби: Епітети – чарівний напій, трунок медовий, квіт червоний, мова дзвінка. Метафори – мчав по тілах спогад, сіяв жах. Антитеза: Щасливе життя піктів (строфа І) - нещастя, що їм приніс шотландський король (строфа ІІ). Краса гір, уквітчаних вересом могили піктів як символ трагедії народу (строфа ІІІ) Літнє буяння природи похмурий настрій короля (строфа ІІІ) Жахливий клекіт пучин, який несе смерть Жахливий клекіт пучин, який несе смерть Необмежена влада шотланського короля безправне становище маленького народу (увесь твір) маленький зріст піктів — велич їхнього духу. Сила духу останніх піктів. Символіка червоного кольору – верес, символ життя, крові, боротьба за незалежність

У баладі автор проголошує право кожного народу на свою землю, свої традиції, свободу. У цьому плані балада виходить за межі шотландської тематики, набуваючи узагальнюючого значення. Маленький епізод допомагає авторові утвердити ідею незалежності народу. А сам Стівенсон виступає тут як справжній син своєї землі. У баладі кілька разів повторюється словосполучення «секрет вересового напою». Що ж це за секрет? Це не тільки таємниця напою — як його варити, а передусім секрет духовної стійкості піктів, який полягає в любові до рідної землі й прагненні здобути свободу. Цей секрет важливий для всіх часів і народів. Виникає питання: чому батько говорить про те, що він боявся лише свого сина? Чи дійсно він не вірить у стійкість? Можливо, і не вірить, але автор має іншу точку зору, підкреслюючи єдність батька й сина: разом вони мовчали, разом стояли на скелі; утворюючи духовно єдину, маленьку смуглу пару. Трагізм твору посилюється тим, що тут немає вибору поміж життям і смертю (бо неволя — не життя), а є лише вибір смерті. Мудрий батько, усвідомлюючи невідворотність загибелі, вибирає для сина кращу (миттєву) смерть, і той мужньо приймає її. А старий помирає останнім, однак не віддає ворогам священної таємниці. Вони можуть забрати в нього життя, але не його волю і любов до батьківщини.

https://dovidka.biz.ua/veresoviy-trunok-analiz/

Р. Кіплінг. Балада про схід і захід”

Історія створення. За основу «Балади про Схід і Захід» узято реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні британської Індії. Місцевий «абрек» на ім’я Камаль із дванадцятьма бійцями втік на заколотний кордон і вкрав лошицю Полковника. Полковничий син вирушає навздогін та Камалем. Він наздогнав Камаля. Відбувається поєдинок не на життя, а на смерть. Однак кожний побачив сміливість іншого, і повага до ворога здолала ненависть. Усе закінчилося досить мирно. Камаль і Полковничий син присягнулися на вічну дружбу, стали братами не по крові, а по духу. Переповідаючи цю реальну подію. Р. Кіплінг насичив її філософським змістом. У баладі йдеться не тільки про зіткнення двох чоловіків, двох ворожих сил, а й про конфлікт двох світів — Сходу і Заходу. Це не лише сторони світу, а й утілення різних вірувань, позицій, світоглядів і урешті-решт народів. Па початку і в кінці твору повторюється строфа, яку автор виділяс курсивом: “Захід є Захід, а Схід є Схід, їм не зійтися вдвох. Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог: Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів, Як сильні стають лицем у лице, хоч вони у різних світів” Дослівно перша фраза балади перекладається так: «Захід є Захід, а Схід є Схід, з місця вони не зійдуть», але весь текст доводить думку про те, що хоча Захід і Схід ніколи не рушать з місця, людина з людиною, незважаючи на різницю в поглядах, національну й релігійну належність, завжди можуть порозумітися Й зблизитися духовно. Це шлях до духовного єднання людства, від чого залежить доля Землі. Світосприйняття письменника відзначається особливою толерантністю.

Основна думка – немає Заходу без Сходу, а Сходу — без Заходу, всі частини поєднуються в одному цілому, світ різнобарвний і багатоликий, тому завдання справжньої .людини — увібрати, зрозуміти, поважати й полюбити це розмаїття: завжди є шанс подолати протистояння різних сил та ідей, якщо люди будуть поважати один одного, дотримуватися законів честі й розв’язувати всі конфлікти мирно. Тому завдання справжньої людини — ввібрати, зрозуміти, поважати й полюбити це розмаїття. Це є шлях до оновлення буття всього людства. Ідея балади висловлена не у рефрені, а в словах “той, хто вчора ворогам був, сьогодні товариш нам!” І справа не в тому, що “сильні” гуртуються, а в їхній здатності приносити своєю силою мир туди, де була ворожнеча. Сильні на те й сильні, аби оберігати слабких. Саме це їх і поєднує, і робить “людьми честі”. Слово “благородство” співзвучне зі словом “благо”, тобто “добро”. Гуманістичний пафос твору – синтез двох начал — Заходу і Сходу, двох світоглядів, цивілізацій двох народів. У творі порушуються проблеми не тільки тогочасної політики Британії щодо східних країн, на першому плані – проблема співіснування різних цивілізацій народів, людей і держав взагалі. Тут автор виступає у ролі Громадянина Світу, якому болить доля всієї Людської Нації. В основу своєї концепції Кіплінг покладає моральний критерій, тому не випадково на початку і в кінці твору згадується Бог і Страшний Суд. Біблійні асоціації підкреслюють авторську думку про моральну відповідальність усіх і кожною та те, що відбувається на Землі. Зло, насильство, війна приводять лише до руйнування людства і людської цивілізації. А мир, взаєморозуміння, злагода можуть запобігти найжорстокішому конфліктові. Автор закликає людей, незважаючи на різницю їхніх релігій і світоглядів, звернутися до вічних цінностей, адже Бог як моральний ідеал є одним для всіх. Події в баладі розвиваються дуже швидко. Сюжет. Починається твір ліричним зачином («Захід є Захід,а Схід є Схід…»). Зав’язка: викрадешся Камалем лошиці Полковника. Розвиток дій — погоня Полковничого сина за викрадачем. Кульмінаційним є момент, коли Полковничий син падає з коня і Камаль рятує Його. Життя одержує перемогу над смертю, милосердя — над насильством. Кульмінаційний момент в баладі затягуються. Зі сфери вчинку він переходить у сферу моралі. У процесі переговорів Камаль і Полковничий син проникаються повагою один до одного, переговори завершуються обміном подарунками: «Вовк вовка тут перестрів! Лошиця твоя. І краще я жертиму стерво гниле. Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле»; «Я мусив честь берегти. В дарунок від батька лошицю візьми — бо справжня людина ти!». Камаль повертаю лошицю і додає до неї сідло, вуздечку й стремена, а також посилає свого сина — найцінніше, що в нього є — служити полковнику. А Полковничий син дарує Камалю свій пістолет, який був для нього символом військової вдачі, сміливості, подолання небезпеки. Завершається все це клятвою на солі, хлібі, траві, ножі та на імені Господа. Розв’язка — примирення ворожих таборів і кінцівка, яка повторює першу строфу. Пейзаж, на тлі якого відбуваються події, досить убогий: «Там праворуч — скала і ліворуч —скала, а між ними — ні деревця». Нічого зайвого, бо вся увага зосереджугться на поєдинку героїв. Гірський потік символізує бурхливі людські пристрасті. Скелі, що оточують героїв, можна вважати уособленням свободи, до якої прагне кожний із них, і ризикованого життя, і миттєвої смерті, від якої ніхто не застрахований. Нелегко втриматися на скелях, та все ж можливо якщо допоможе рука іншої людини. Тут, немовби на краю землі, все отримує справжню цінність: і життя і честь, і свобода. Запеклий ворог стає другом, а предмет розбрату перетворюються на символ єднання. Екстремальність ситуації виявляє справжню цінність людських якостей. Образи героїв. Образи головних героїв протиставлені один одному. Камаль утілює східну емоційність, гарячкуватість, стихійну вдачу. Полковничий син більш урівноважений, стриманий. Перш ніж вирушити в небезпечну дорогу, він ретельно розпитує товаришів про те, куди міг поїхати Камаль. Однак поступово виявляється, що між героями більше спільного, ніж відмінного. Обидва вони сміливі, не відступають перед труднощами, не бояться ризику, а головне — дотримуються кодексу честі, який завжди був характерний для кращих кіплінгових героїв. Згідно з цим кодексом. Полковничий син не може не вирушити в погоню за викрадачем батькової лошиці, а Камаль не може вбити відчайдушно хоробру людину, знаючи, що має суттєву перевагу: «Надто довго життям завдячуєш ти мені: На двадцять миль тут скелі нема, нема тут жодного пня. Де б мій стрілець не ціпів тебе, не ждала б тебе западня». Відповідно до того ж самого кодексу честі, Камаль не може прийняти в дарунок лошицю, яку він украв, навпаки — він має виявити східну щедрість і подарувати щось дорожче за неї. І Полковничий син, дотримуючись законів честі, з гідністю приймає дарунки й дарує сам. Кіплінг не дає портретних характеристик героїв. Утім, ми наче бачимо перед собою їхні різкі риси обличчя, палаючі очі, швидкі впевнені рухи. Не портретні замальовки характеризують героїв, а їхні слова і вчинки. Символічні образи: кінь, сіль, хліб, ніж, небо, земля. У міфології кінь завжди був символом нестримних пристрастей та інстинктів, символом сонця і водночас потойбічного світу (інакше — Сходу і Заходу), символом смерті й воскресіння, швидкості, волі, вірності, відданості. Хліб — символ добробуту, гостинності, життя, святості, щастя, здоров’я та багатства, астральної тріади — місяця, сонця, Господа (тобто — возз’єднання Сходу і Заходу через моральні заповіді). Сіль — символ гостинності, щирості, дружби, пізнання. Ніж — символ помсти, сили, духовної снаги, зла, віри, захисту рідної землі. У баладі ніж із засобу боротьби перетворюється на символ єднання (присяга на ножі). Земля — символ вітчизни, духовності, життя, багатства й водночас позитивного і негативного начал, світла й темряви. Небо — символ духовного, божественного начала, протиставленого грішному земному. У міфології Схід і Захід - символ життя-смерті, світла-пітьми, добра-зла, початку-кінця, Бога. Захід сонця пов’язувався, за древніми віруваннями, із місцем перебування мерців. Саме на Заході, за стародавніми міфами багатьох народів, знаходився вхід у потойбічний світ. А Схід — сторона світу, де сонце сходить, тобто де починається життя. У «Словнику символів» знаходимо цікаве тлумачення Сходу-Заходу: «Чому наші голови до болю у хребцях повернені на Захід? Скільки б ми не дивилися на Захід, ми ніколи не побачимо Сонця, яке сходить. Сонце завжди сходило, сходить і буде сходити лише на Сході… Світло завжди йшло зі Сходу! Так кажуть мудрі. І в прямому, і в алегоричному значенні. Жодна релігія не прийшла до людства із Заходу. Окрім, щоправда, «релігії» прагматизму. Така «релігія» сприяє лише закам’янінню духу і гасінню вогнів серця, вона знищує Культуру — Культ Світла». Схід і Захід у баладі Кіплінга стають символом вічної непримиренної боротьби різних начал у світі. Однак автор знаходить місце на Землі, де з’єднуються Захід і Схід, це не стільки місце географічне, скільки духовне — це людська душа, де стає можливим подолання протиріч, смерті, ненависті, темряви. Поетична мова балади відзначається стислістю виражальних засобів. Лаконізм, майже документальна точність підкреслюють реалістичність оповіді. Однак автор використовує і тропи, які роблять більш мальовничим, зримим опис подій.

“Лист із полону” Констати Ідельфонс Галчинський

Рік написання – 1942. Жанр: лірика. Тема: розповідь про почуття до коханої людини. Ідея: возвеличення щирого почуття кохання та його життєдайної сили. Основна думка: підкреслити значимість щирих почуттів. “Лист із полону”. Художні засоби: Епітети: ніч весняна, духмяна; щастя весняне, осіннє, зимове, літнє; сонце ясне. Оклики: «Кохана моя, кохана!», «На добраніч!», «А ніч весняна, духмяна!», «Ім’я твоє хай святиться!», «Прийди уві сні, кохана!». Риторичні запитання: За що мені все це щастя З тобою в раю у Бога? Порівняння: «Вода ти для мене влітку, А взимку — моя рукавиця», «Світліше за сонце ясне». Інверсія: «ти щастя моє весняне». Цей вірш автор присвятив своїй дружині Наталії. Написав він його, перебуваючи у концтаборі Альтенграбов. Їхнє кохання пережило війну. Вийшовши з неволі, К. І. Галчинський зустрінеться зі своєю дружиною в Кракові. Ця зустріч, подібна до вихіду Орфея з підземного царства й зустрічі з його Еврідікою, дасть новий імпульс до творчості митця.

https://dovidka.biz.ua/list-iz-polonu-analiz-virsha/

“Пісня про солдатів з Вестерплятте” Констати Ідельфонс Галчинський

Рік написання – 1939 Жанр: патріотичний вірш. Цей вірш розповідає про бій польських солдатів з німцями під містом Вестерплятте. Автор показує як один за одним вмирали солдати, але вони з оптимізмом дивилися у майбутнє, і навіть на небі вони захисники Варшави. Тема: розповідь про героїчний опір захисників з Вестерплятте. Ідея: возвеличення солдатського подвигу захисників від загарбників. Основна думка: захист своєї землі – святий обов’язок кожного громадянина. Художні засоби: Епітети: весела путь, на осяйні поляни, даль бездонну, рівний крок, час чудесний, теплі дні, вересі небеснім. Порівняння: «стояли…, як мур». Персоніфікація: путь веде, зір плине, слух сяга зірок, стане сніг кружляти. Метафора: «дні спинили плин», «до неба лавами ішли солдати з Вестерплятте», «ми в хмарах після бур», «не брали нас гармати». Інверсія: пішли солдати, боліли рани, стояли ми, в даль бездонну, не згаять час чудесний, подмуть вітри. Антитеза: «вітри зими – теплі дні «боліли рани – весела путь», повторення «Солдати з Вестерплятте». Історична довідка про півострів Вестерплятте Перший бій Польської військової кампанії ознаменував початок Другої світової війни в Європі. 1 вересня 1939 року німецька піхота за підтримки військово-морських сил напала на польський військово-транзитний склад на півострові Вестерплятте, в гавані вільного міста Данциг. Гарнізон був укомплектований лише 182 солдатами, але попри чисельну перевагу супротивника та постійні авіаудари, захисники тримали оборону впродовж семи днів. Окупанти вважали, що зламають оборону за кілька годин, але шалений опір солдатів Вестерплятте став для них несподіванкою. Гітлерівці зазнали величезних втрат. На жаль, сили були нерівні, і 7 вересня польські військові здалися в полон. Усіх їх було відправлено у табори для військовополонених.

https://dovidka.biz.ua/pisnya-pro-soldativ-z-vesterplyatte-analiz-virsha/

«Якщо…» Кіплінг.

Поезія написана у формі звертання до сина. Батько знає, що гідно життя прожити важко, але можна, якщо дотримуватися шляхетних правил поведінки. Моральні настанови Кіплінга позбавлені нудного повчання. Вони не пригнічують, а підносять над буденністю спонукають лишатися на висоті. Провідна думка – Людиною має право називатися лише той, хто в будь-яких ситуаціях прагне і вміє залишатися самим собою, йти своїм шляхом у житті, не втрачати почуття гідності ані перед юрбою, ані перед королем, робити добрі справи, не хизуючись цим.) Вид лірики – Філософська лірика. Намагається одним складним реченням дати відповідь на філософське питання про справжню сутність Людини.) Вірш Кіплінга – це кодекс поведінки «Тебе серед «них»». Яким же ти повинен бути? Насамперед – вірним собі, не прагнути стати як всі.

«Якщо…» (ситуація, світ) –	Ти (людина)
Всі проти тебе, зневірилися	Вір собі, з’ясуй, чому так сталося, невтомно чекай свого часу
Оббрешуть, ненавидітимуть	Не виправдовуйся
Буде дано дар, талант, мрії	Не створюй кумирів, не зазнавайся
Прийде слав або станеш нещасливим, все втратиш	Залишайся незворушним, не опускай руки в розпачі
Ризикнеш – Все втратиш	почни усе спочатку
Втратиш останні надії	Збери усю свою волю і вистоїш
Опинишся на соціальному дні або зумієш піднестися	Не втрать себе, не зрадь собі
Будеш берегти кожну хвилину	Працюй над собою, не шкодуючи себе

Висновок. Якщо зможеш так жити, то світ, випробувавши тебе, відступить і належатиме тобі, бо ти – Людина.

https://dovidka.biz.ua/yakshho-kipling-analiz/

“19 жовтня” Пушкін

19 жовтня 1811 був відкритий Царськосельський ліцей. Ліцеїсти першого випуску, до якого належав і Пушкін, через все життя пронесли особливий «ліцейський дух» – дух поваги до особистості, її гідності, дух честі і товариства, дружби і братерства. Саме в Ліцеї поет знайшов справжніх друзів. Крім того, Ліцей став для нього справжнім домом, і там же відбулося його посвячення в поети. У зв’язку з усім цим день відкриття Ліцею Пушкін незмінно відзначав віршами, зверненими до друзів юності (Пущину, Дельвигу, Кюхельбекеру). Закінчивши ліцей, випускники вирішили щорічно збиратися 19 жовтня. У ті роки, коли Пушкін був на засланні і не міг в день річниці бути разом з товаришами, він не раз надсилав присутнім своє вітання. Одне з таких дружніх послань і являє собою «19 жовтня». Жанр – дружнє послання. Сюжет. Вірш відкривається описом осіннього пейзажу і відразу ж виникає тема самотності. Поет з тугою згадує про своїх товаришів, які в цей день «бенкетують» «на берегах Неви», розмірковує про те, «ще кого не дорахувалися» його ліцейські друзі. У його спогадах друзі, яких він знайшов в Царськосільському ліцеї, постають як єдино надійні і вірні, а сам Ліцей – як «вітчизна», рідний дім: "Міцний навік, о друзі, наш союз! Він, як душа, одвічний, неподільний; Незрушний він, прекрасний і свавільний, У затишку родився дружніх муз, І нас куди б не кидала година, І щастя теж куди б не привело, Незмінні ми: весь світ для нас чужина. Вітчизна нам — лиш Царськеє Село!" Потім поет згадує про тих, хто не залишив опального поета і на засланні. Так, він пише про відвідини його в Михайлівському Пущино: … "Поета дім опальний, О, Пущин мій, ти перший навістив; Ти звеселив вигнання день печальний, В ліцея день його перетворив". Закінчується вірш сумними роздумами про те, що з кожним днем коло друзів рідшає. Але поет висловлює надію на те, що наступного року він буде відзначати цей день разом з усіма: Промчиться рік, і знову я між вас. І прийде строк надій моїх завітних, Промчиться рік, я буду знову ваш! Центральна тема вірша – тема дружби. Тут Пушкін з серцевою теплотою звертається до друзів, згадує дні ліцею. Він говорить про дружбу ліцеїстів, що згуртувала їх у єдину сім’ю. Не випадково в одній із строф поет підкреслює, що істинних друзів він знайшов саме в Ліцеї, «інші» ж «друзі» глибоко розчарували його: "Із краю в край грозою гнаний я, Серед тенет недолі грозової, Схвильований я дружбою новою, І голова схиляється моя… З благаннями печальними бентежно, З надією юнацьких світлих літ, Віддавсь другим я друзям безбережно. Та був гіркий небратній їх привіт." Все послання зігріте великою і справжньою ніжністю, глибоким щирим почуттям любові до друзів.

https://dovidka.biz.ua/19-zhovtnya-pushkin-analiz/

Ідеї радості життя в Поліанніблогу

БЛОГ ВЧИТЕЛЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЧИЖ СВІТЛАНИ ІВАНІВНИ